Легенды и реальность
Перспективні території
Вітер зовсім не по-весняному – не теплий і не ласкавий, – жене попід лісом рідке торішнє листя, час від часу кидаючи його мені в обличчя разом з присохшими грудочками землі. Знаходжуся в тій частині Шафранової балки, яка не увійшла до території заказника... Дивлюся на розорані луки в заплаві малої річки Багачки. Подекуди біліють, як сніг, великі поля карбонатних відкладень, що з'явилися на весняному вітрі воверх перевернутих груд перезволоженої землі.
Цю зовсім не оптимістичну реальність я спостерігаю біля південно-західної околиці смт. Велика Багачка другий рік поспіль. Другу весну поверх ріллі попід лісом в подиві розкриває свої елегантні квіти шафран, – той самий, який занесений до Червоної книги України. Але знищення його місцевої популяції продовжується. Це пов'язано з розорюванням заплави р. Багачки і прилеглих луків, а також почастішавшими випадками весняного спалювання сухої рослинності на схилах балки. Можновладці з цим добре обізнані, але схоже, ні їм, ні кому іншому в світі до цього абсолютно немає діла.
Раптом самотній журавлиний клич донісся звідкись, будячи наче від поганого сну і відганяючи невеселі мої думки. У подиві піднімаю голову і очима шукаю того, хто посеред квітня послав із піднебесся такий до болю знайомий звук. Неладним клином запізнілі журавлі пливли наді мною в сизій димці... Квітень цього року видався нерівним, а в середині і сніжним, – ось і загубилися вони в часі. І потягнулася до Півночі їх невелика, може, остання цвєї весни зграя, зрідка подаючи втомлені, але разом з тим, повні радісного очікування крики. І вічний поклик веде їх до землі, де вони колись народились, яку вони так жадають досягти і так люблять – землю обітованну свою.
Що ж ми, люди, так не цінуємо і не любимо свою?..
Замість довідки.
На східному схилі балки, а також розташованих уздовж нього територіях, зайнятих лучно-болотною рослинністю, між селами Якимове і Балюки Великобагачанського району Полтавської області в 2019 році створено ландшафтний заказник місцевого значення "Шафранова балка". Протікаюча по ньому мала річка (на деяких картах позначена як струмок, а на картах Google підписана – Yakymivka), зливається в центрі села Якимове з іншим – безіменним – струмком, і дає початок річці Багачці, яка за 8 км впадає з правого берега в річку Псьол. Це трохи південніше смт. Велика Багачка – адміністративного центру однойменного району.
Таким чином, балка льодовикового походження, в якій знаходиться заказник "Шафранова балка", має продовження до смт. Велика Багачка. Як мені відомо, ці території балки, розташовані між с. Якимове і смт. Велика Багачка, є середовищем існування місцевих популяцій шафрану сітчастого, тюльпану дібровного, горицвіту весняного, ковили волосистої - рослин, занесених до Червоної книги України. Серед інших видів з цього списку, там помічено наявність ранньовесняного гриба, схожого на строчок Слоневського. Тут же росте два види проліски - сибірська і дволиста, гіацинтик блідий, - рослини з регіонального списку, які охороняються в Полтавській області, і багато іншого.
Ці території, зі збереженою типовою і раритетною рослинністю лугових степів та листяних лісів, являюся такими, що за визначенням віднесені до перспективних для обстеження з метою можливого в майбутньому надання їм статусу заповідних, які охороняються законом.
